Home

Advertisement

Miss_Take

  • Oct. 15th, 2009 at 11:11 AM

Той, що навчився дивитись на світ

крізь чорних вікон окуляри

зовсім не схожий на вас разом із нами.

Той що вперше пізнав радість творіння,

має присмак вчорашнього пива і присмак терпкого прозріння.

В нього прожильчаста мова,

що прагне інєкцій.

Він сам Людино-коробка зі стриптизованим серцем.

Жінок зшиває з уривків спогадів, рухів і не проявених плівок.

Каже, потім, що любить їх – големів, строкатих колажних картинок.

В нього є син, друзі, Карпати під боком,

а ще декілька років,

щоб вмерти з червоним дипломом того, що успішно прослухва курс одуховлення.

 

Сутінки зі сльозами Бога.

Яким видався Іздрик чотири години по тому

14.10. 2009

 

Sep. 22nd, 2009

  • 10:10 AM

Життя замішане на молоці зірок



Минулорічна осінь

ТЕАТРАЛЬНИЙ МАЙСТЕР-КЛАС „INTRODUCTION”

Київ, 7-10 липня 2009

 

More words about )

спомин

  • Jan. 15th, 2009 at 9:10 PM

Під час одного іспиту мені потрібно було написати твір на тему “З якою відомою особистістю минулого Ви б хотіли зустрітись?”. Піддавшись імпульсу я почала гарячково писати. Потім соромно було бо писати про нього під час іспиту — профанація.

Ласа до міфівотворчості я не рідко фантазувала, що таки справді зустрілась з ним, вчилась, навіть була в його темній, прокуреній кальяном квартирі.

Зимою 1999 його не стало. Знаковий рік...

В пресі кажуть, що він зробив революцію. В жодній статті ще не написали про те, які зміни він викликав в середині іншої часом і простором віддаленої людини. Відлуння:
- По ком бет колокол?
- По Jerzy


Коли ніхто не хоче нікуди іти, нікуди думати й нікуди жити, виштовхуєш себе з наплічником у путь, наздоганяти у маршрутці ся колишню

В монастирському храмі був ліс. Хтось під самісіньким куполом співав Adagio Аlbinoni. Скрипіли двері і не горіли свічки. Все було майже як у мене всередині...

Потім було поверненя... )</div>

Хотіла чкурнути на фестиваль "Jazz - Коктебель". А кишеням зле стало , обїлись копійок бідолахи. Тому, в перервах між дощами, з думкою про Волошина пішла на дійство укрсучлітераторів "Київська барикада". Ботанічний сад поетів, там-тамчики, відео з Покальчуком, варта біля екрану(щоб не впав), свічки ритуальні, кулеметик в куточку. Думалось про те, що поезія - це завжди трішки інтимно. А тут кричать так голосно-голосно в мікрофони. Наче літератори втомилися від миру і викликають на двобій дракона.

Вітер передавав їм привіти від вітряків



Старим стінам більше пасує тиша
музика губиться в коридорах старобудов, відбиваючись від стін - ламається, стає як надщерблене скло.
Сарі стіни потому потрібно лікувати тешею, огортати спокоєм як в'язаним шарфом. ... )




А так у Перцева чакра світиться, коли Музика народжується.





Хтось в масці. Може Осінь?

Читаючи

  • Aug. 28th, 2008 at 10:09 AM

Початок дня:
(Від Даніїла Лідера)

http://www.pritchi.net/modules/arms/view.php?w=art&idx=32&page=1 - казки і притчі Леонардо да Вінчі
http://www.artlib.ru/index.php?fp=2&id=11&iid=6551&uid=692 - Левитан, "Над вечьнь|м покоем"
http://www.liveinternet.ru/community/lj_classic_art_ru/post78316444 - Брейгель, "Падение Икара"

Lunch time:
http://community.livejournal.com/awesome_places/80710.html#cutid1
http://community.livejournal.com/awesome_places/78471.html#cutid1

Вечірній дисерт:
http://staratel.com/pictures/surreal/miro/main.htm - Joan Miro


Пасма дощового Шипота



"Ліси прощаються димами
із землею"
                     Віктор Кордун



Сплели плота. Праобраз риби.
Між ребрами присутність Ноя.

Вода і Підкамінь тече

  • Jul. 28th, 2008 at 5:48 PM

Йшов якось чорт українськими землями. Бачить біля Бродів церква стоїть й посміхається. У чорта, як завжди, був кепський настрій і так йому та посмішка очі засліпила, що взяв він зі  злості каменюку і як замахнеться! Але день для нього дійсно чортяцький якийсь видався бо чи то дзвін в церкві заголосив, чи то монах в келії чхнув, чи то сам чорт за гору перечепився, але шубовхнувся камінь на землю і так й досі нерухомий там залишився.
А хто не вірить - хай поїде в Підкамінь й сам переконається.
... )

Відмовляюсь пити пиво "Рогань"!!!

Рекламний банер:  усміхнені молодикі тримають на шампурі троє спечених поросят. Лозунг  "Друзі зроблять більше" ілюструється серією вандалій (спиляні дерева, удав в якості начинки...)


- Знаєш, що далі трапилось з цими поросятами?
- Ні
- Викінули на смітник. В них не розрізані черева, значить в середині крім всіх інших органів лишились і кіши... Їх вбили суто заради реклами. 
Представляєш, десь в бугалтерії окремим пунктом записані витрати на це.
 
Чого хотіли досягнути створювачі цієї реклами?

Opera project

  • Jul. 11th, 2008 at 2:55 PM

Вчора завершився перший етап проекту "Сучасна оперна студія України", який складався з прослуховування, навиків фізичного тренінгу і порад амстердамського режисера Ханса  про правила "Audition" для тих, хто хоче потрапити на Західно-Європейську сцену. (Hans Nieuwenhuish ttp://www.operastudio.nl/engpages/0000.html)

More... )